Дніпропетровська область є одним з найбільш індустріально-розвинених регіонів України. Мінерально-сировинна база області на 29,5% складається в паливно-енергетичних корисних маслах (нафта, газ, кам’яне та буре вугілля), на 38 % – із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта – це руди матеріалів, а також прісні та мінеральні підземні води. Концентрація промислових потужностей області  перевищує середньо державний рівень у 2 рази. На території Дніпропетровської області розташовано більше 500 промислових підприємств. Однією з найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості Дніпропетровської області є металургія, яка включає в себе коксове, прокатне виробництво та інше. Технології, що використовуються на значній частині підприємств металургійної галузі, застарілі, їх вплив на навколишнє природне середовище проявляється в гігантських відвалах кар’єрів та шламонакопичувачах Кривбасу, міст Дніпродзержинська, Дніпропетровська. Внаслідок діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу  виникають значні забруднення атмосферного повітря, зсувонебезпечні явища, підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Негативний вплив на навколишнє природне середовище здійснюють утворені гігантські відвали кар’єрів та шламонакопичувачів. Чотири найбільші шламонакопичувачі створили зону екологічної небезпеки для м. Кривий Ріг, а один з них – для більшості сільської території Широківського району. Техногенне навантаження складають гігантські хвостосховища і шламонакопичувачі м. Жовті Води та Західного Донбасу, а також теплових електростанцій; кар’єри м. Марганець, Орджонікідзе, Вільногірськ; провали земної поверхні під шахтами Західного Донбасу і Кривбасу, десятки відстойників і накопичувачів токсичних відходів.